Карантин зсунув рамки часу і порушив наші графіки. Часу нібито стало більше, а встигаємо не все, що хотілося б. Як знову контролювати свій час?

Коли люди дізнаються, що я пишу про тайм-менеджмент, вони припускають дві речі:

1) Я завжди пунктуальна. А це не так. У мене четверо малих дітей, хотілося б звинувачувати їх у своїх запізненнях, проте інколи це не їхня провина. Якось я запізнилась на власну лекцію про тайм-менеджмент. 

2) Я знаю багато порад і фокусів, щоб заощаджувати час тут і там. Інколи до мене звертаються журналісти, які пишуть статті на цю тему: як допомогти читачам знайти додаткову годину у добі. 

Ідея в тому, щоб забрати трішки часу від різних щоденних клопотів, тоді у сумі отримаємо час для потрібних речей. 

Я не довіряю такому підходу. Дослідивши, як успішні люди використовують свій час, і переглянувши їхні графіки година за годиною, вважаю, що ця концепція - цілковито застаріла. 

Недавно я дослідила ділові щоденники, розглянувши 1001 день життя надзвичайно зайнятих жінок. 

У них була складна робота: інколи власний бізнес, діти, можливо, батьки, яких потрібно доглядати, суспільні обов'язки. Зайняті люди. Я попросила їх стежити за часом впродовж тижня, тож могла підсумувати, скільки вони працювали і спали, і розпитувала про їхні стратегії. 

Одна з жінок вийшла у справах в середу ввечері. Повернувшись додому, вона побачила, що бойлер поламався, і підвал залило водою. Того вечора вона усунула найкритичніші наслідки, наступного дня викликала сантехніків, потім - сервіс професійної чистки, щоб відновити пошкоджений килим. Усе це записала в щоденник. Загалом витратила на історію з бойлером 7 год свого тижня. Сім годин. 

Це як знаходити додаткову годину щодня. Та якби ви запитали її на початку тижня: "Чи могла б ти знайти 7 год для тренувань із тріатлону?", "Чи могла б ти знайти 7 год для занять з сімома людьми, які того варті?", вона б точно відповіла: "Ні, ви не бачите, яка я зайнята?”. Так, як і більшість з нас.

Та коли вона була змушена знайти сім годин, знайшла. Це показує, що час дуже гнучкий. 

Ключем до тайм-менеджменту є ставлення до пріоритетних речей як до поламаного бойлера. 

Як цього досягнути? Одна з зайнятих жінок, у яких я брала інтерв'ю, мала невеликий бізнес і шістьох дітей. Я зв'язалась із нею, щоб узяти інтерв'ю. Це був ранок четверга, вона не могла розмовляти. Чому? Бо це був гарний весняний ранок і вона хотіла прогулятись. 

Це мене ще більше зацікавило. Вона пояснила це так: "Усе, що я роблю, кожна хвилина, яку витрачаю - це мій вибір".

Замість говорити: "Я не маю часу на А, Б чи В", вона каже: "Я не роблю А, Б чи В, тому що це - не найважливіше". 

"Я не маю часу" часто означає "Це не найважливіше". Якщо замислитись, така мова справді точніша. 

Я могла б сказати, що не маю часу, аби витріпати штори, але це неправда. Якби ви запропонували мені 100 000 доларів за це, я б швиденько взялась за роботу. 

Час - це вибір. Ми з часом можемо навчитись наповнювати своє життя речами, які того варті. Як це зробити і ставитися до пріоритетних речей як до поламаного бойлера? 

Перш за все, потрібно їх визначити. Дві стратегії, які у цьому допоможуть:

1) Стосується роботи. Багато людей наприкінці року підсумовують свою працю, досягнення за останній рік і "можливості зростання". 

Це виконує свою роль, проте ефективніше це робити заздалегідь.

Такий звіт можете зробити і для особистого життя. Вдайте, ніби це кінець наступного року, який був надзвичайним для вас і ваших близьких. Які три-п'ять речей, які ви зробили, вплинули на це? 

З таких двох звітів ми отримали 6-10 цілей, до яких можемо іти впродовж року. 

Далі їх потрібно поділити на здійсненні кроки. Можливо, ви хочете на 5-кілометровий пробіг. Вам потрібно знайти змагання, записатись, скласти план тренувань, викопати кросівки з дна шафи. 

Тоді ми ставимось до пріоритетів як до поламаного бойлера, розміщуючи їх на перше місце графіку. Ми це робимо, плануючи свої тижні наперед.

Як на мене, чудовий час для цього - у п'ятницю по обіді. Економісти назвали цей період часом "низької альтернативної вартості". 

Більшість із нас у п'ятницю по обіді не квапляться казати: "Я готовий працювати заради особистих і професійних цілей прямо зараз". Але ми не проти думати про те, якими вони повинні бути. 

2) Виділіть трохи часу в п'ятницю по обіді та складіть список пріоритетів у трьох категоріях: кар'єра, стосунки, я. 

Складання списку з трьох категорій нагадує, що у кожній повинно щось бути. Лише короткий список і дві-три речі у кожній категорії. 

Потім розгляньте ваш наступний тиждень, щоб побачити, як ви можете їх розмістити. 

Як ви сплануєте - ваша справа. Для деяких людей це буде складніше, ніж для інших. Знайти час для занять з поетики буде нелегко, якщо ви самі доглядаєте кількох дітей. Розумію і не хочу применшувати чиїсь труднощі. Проте вважаю, що наступні цифри справді мотивують. 

У тижні є 168 годин. 24/7 - це 168 год - багато часу. 

Якщо ви працюєте повний робочий день - 40 год на тиждень і спите 8 год на добу - маємо в сумі 56 год на тиждень. Тоді ще залишається 72 год для інших речей.  

Нехай ви працюєте 50 год на тиждень, залишається 62 год на щось інше. Працюєте 60 год - залишається 52 год. Нехай працюєте більше 60 годин. Справді? 

В одному дослідженні порівняли приблизні робочі тижні певних людей із їхніми щоденниками. Виявилось, що люди, які заявляли про 75-годинні робочі тижні, були відсутні впродовж 25 годин. 

Так чи інакше, з 168 годин у тижні можна знайти час на те, що вам потрібно. Якщо хочете проводити більше часу з дітьми, більше готуватись до тесту, який складатимете, займатись спортом три години і бути волонтером дві, ви можете це робити. І навіть якщо ви працюєте набагато більше за тривалість повного робочого дня. 

Нам не потрібно так багато часу, щоб займатись прекрасними речами. Та коли у нас з'являється вільна хвилька, що ми робимо? Беремо в руки телефон, правда? Починаємо видаляти повідомлення. Якщо ні, тиняємось по квартирі чи дивимось телевізор. 

Проте короткі моменти мають велику силу. Ви можете використовувати свої вільні хвилини як хвилини задоволення. 

Наприклад, читаючи щось хороше у транспорті по дорозі на роботу. Пригадую, як добиралась на роботу двома автобусами і на метро щоранку, на вихідних ходила у бібліотеку, аби взяти щось почитати. Тож ці поїздки майже приносили мені задоволення. 

Перерви на роботі можна використати для медитації чи молитви. Якщо сімейний обід неможливий через божевільний графік, можe, сімейний сніданок стане хорошою заміною. 

Навіть якщо ми зайняті, є час для важливих речей. І коли ми на них зосередимось, зможемо збудувати таке життя, яке захочемо, за той час, який маємо. 

Українською виступ переклала Дарія Стецька.